Моя рідна чужа війна | My Native Foreign War. Документальний фільм

UA: Ця війна почалася не 24-го лютого. Для українців вона тривала вже давно. Навіть не вісім, а вже кілька сотень років. Однак, не всі її помічали, і не всі любили про неї говорити. І це не тому, що ми були байдужими. Просто така вона природа звичайної простої людини, для якої жахіття війни – біль, страждання, смерті близьких, руйнування, - чужі. Більшість із нас не хотіли цієї війни. Але 24-го лютого усім нам остаточно не лишили вибору.
Нам десятиліттями розказували , що ми нація лише ремісників і хліборобів. Комусь хотілося, аби ми забули, що наш народ має волю до боротьби і перемоги. Весь наш народ. І це головне. Можна скорити десятки, сотні, тисячі. Але не можливо скорити мільйони. А нас мільйони.
24 лютого 2022 вже можна назвати днем нашої перемоги. Не фізичної, але моральної і духовної. Саме в цей день, більшість із нас зрозуміли, що вже не можна бути осторонь. Ми об’єднались і почали нашу боротьбу, яка триває і сьогодні і буде продовжуватись аж до остаточної нашої перемоги. Всі ми різні, робимо різну роботу, але мета у нас одна – наша свобода.



EN: This war did not start on February 24. For Ukrainians, it has been going on for a long time. Not even eight, but several hundred years. However, not everyone noticed it, and not everyone liked to talk about it. And it's not because we were indifferent. This is simply the nature of an ordinary person, for whom the horrors of war - pain, suffering, death of loved ones, destruction - are foreign. Most of us did not want this war. But on February 24, we were left with no choice.
We have been told for decades that we are a nation of artisans and farmers. Someone wanted us to forget that our people have the will to fight and win. All our people. And that's the main thing. You can subdue tens, hundreds, thousands. But it is not possible to conquer millions. And there are millions of us.
February 24, 2022, can be called the day of our victory. Not physical, but moral and spiritual. It was on this day that most of us realized that we can no longer be aloof. We united and began our struggle, which continues to this day and will continue until our victory. We are all different, we do different work, but we share one goal - our freedom.